укр   eng  
з лікарських засобів та контролю за наркотиками
у Луганській області
8.04.2013 Луганська область загальна інформація

Первый луч солнца в нашей стране ложится именно на луганскую землю. Луганщина – самый восточный регион Украины. Прекрасна и самобытна равнина, идущая от долины Северского Донца. К югу откроется взору Донецкий кряж, а на крайнем севере в пределы области заходят отроги Среднерусской возвышенности.

Луга́нська о́бласть (до 5 березня 1958 року та з 5 січня 1970 до 4 травня 1990 року — Ворошиловградська) — адміністративно-територіальна одиниця України, розташована на сході України, переважно в басейні середньої течії Сіверського Дінця. Посідає шосте місце за населенням і десяте за площею серед адміністративно-територіальних одиниць країни. На північному сході та сході межує з Білгородською, Воронезькою і Ростовською областями РФ. На заході — з Донецькою і Харківською областями України. Луганську область образно називають східною брамою чи світанком України.

Історія

Докладніше: Історія Луганщини

Заселення території області розпочалося приблизно 100 тис. років тому. Величезна, практично незаселена територія отримала історичну назву «Дике поле», відділяла Руську державу від Кримського ханства. З XVI ст. в південних степах починають утворюватися сторожеві служби, укріплені лінії. З'являється багато російських військових. Після придушення польсько-шляхетськими військами збурень 20-30-х років XVII ст. тут почала утворюватися нова історична область — Слобідська Україна. Наприкінці XVII ст. Розпочався значний для того часу видобуток кам'яного вугілля в районі Лисичанська.

З метою об'єднання в одне ціле вугільних районів басейна у лютому 1919 року було утворено Донецьку губернію з центром у місті Луганськ, яку 3 червня 1938 року було розділено на Сталінську і Ворошиловградську. У 1958 році, область було перейменовано на Луганську, й так вона проіснувала до 1970 року, коли їй знову було повернено назву Ворошиловградська.

Зі здобуттям Україною незалежності Луганська область увійшла до складу її земель і сьогодні є одним з провідних індустріальних центрів.

Районування

Серед етнографів існують 3 підходи щодо районування території Луганської області:

  1. Вся територія включається у межі Слобожанщини;
  2. Північна частина відноситься до Слобожанщини, південна — до південного (причорноморського) регіону;
  3. Територія Луганщини включається до окремого регіону — Донщини (Донеччини).

Населення

Докладніше: Населення Луганської області

Станом на 2013 рік в області мешкало 2256,5 тис. осіб (2546,2 тис. у 2001 р. і 2862,7 тис. у 1989 р.) За чисельністю населення Луганська область посідає 6 місце серед областей України.

У національному складі населення області українців 58,0 %, росіян 39,0 %. Етнічні українці складають більшість в усіх районах області крім Станично-Луганського, Краснодонського районів та міст обласного підпорядкування Краснодон, Свердловськ, Красний Луч, Стаханов, у яких переважають росіяни.

< 21600 pixelHeight"/> < 21600 0"/> <шити" style='width:11.4pt;height:8.4pt' o:button="t">

 

Національність

Кількість осіб

Відсоток до загальної кількості

1

Українці

1 472 376

57,96 %

2

Росіяни

991 825

39,05 %

3

Білоруси

20 587

0,81 %

4

Татари

8 543

0,34 %

5

Вірмени

6 587

0,26 %

6

Молдавани

3 252

0,13 %

7

Азербайджанці

3 123

0,12 %

8

Євреї

2 651

0,10 %

9

Цигани

2 284

0,09 %

10

Поляки

2 107

0,08 %

11

Інші

26 856

1,06 %

 

Разом

2 540 191

100 %


На червень 2008 року серед 2344,2 тис. мешканців на той час 2029,1 тис. міських, 315,1 тис. — сільських, себто у містах і селищах міського типу проживало 87 % населення, у селах — 13 %. Середня щільність населення 87,9 осіб на 1 км².

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 18,0 тисяч
за даними Держкомстату[1][2]

Луганськ

427,2

Брянка

48,0

Алчевськ

112,1

Краснодон

44,6

Сєвєродонецьк

109,9

Первомайськ

38,6

Лисичанськ

105,1

Кіровськ

28,9

Красний Луч

83,5

Перевальськ

26,0

Стаханов

78,3

Молодогвардійськ

23,4

Свердловськ

65,7

Попасна

22,1

Рубіжне

60,8

Суходільськ

21,2

Антрацит

55,1

Кремінна

20,5

Ровеньки

48,3

Старобільськ

18,6

На 1 вересня 2011 року в області мешкало 2274,845 тис. чоловік, у тому числі 1970270 осіб міського та 304575 сільського населення[3].

Географія

Площа

Площа області становить 26 684 км².

Рельєф

Поверхня області представляє собою хвильову рівнину, що підвищується з долини Сіверського Дінця на північ і на південь, де розташований Донецький кряж. Він був сформований потужними товщами осадових порід стародавніх морів, що колись існували тут. Найвища точка — Могила Мечетна — 367 м. Найхарактернішою рисою кряжа є чергування пагорбкуватих водораздільних площин з глибокими крутобережними річковими долинами і сухими балками. В долині рік Міуса і Нагольної висота Донецького кряжа знижується, і східні схили переходять в Приазовську берегову рівнину.

На північ зниження проходить поступово і до Сіверського Дінця обривається стрімким виступом, утворюючи мальовничий правий берег ріки.

В лівобережній частині області простягається Старобільська рівнина. На крайній півночі в межі області заходять вибалки Середньоруського узгір'я. Абсолютні висоти тут поступово знижуються (від 216 до 50м) на південь і південний захід до долини Сіверського Дінця. Вздовж лівого берега ріки тягнеться порівняно неширока (16 — 18 км.) терасова рівнина, вкрита, головним чином пісками, місцями сформованими в дюни.

Ґрунти

Ґрунти родючі, головним чином чорноземні. Потужність найродючіших пластів досягає метра товщини, а іноді навіть більше. Поширені також дернові ґрунти.

Застосування правильної агротехніки дозволяє збирати досить високі урожаї вирощуваних тут сільскогосподарських культур, баштанних, овочів.

Клімат

Клімат помірно континентальний з відчутними посухами. Середня температура найтеплішого місяця червня +21 °C і найхолоднішого січня −7 °C. Вітри переважно східні і південно-східні.

Максимальна середньорічна кількість опадів (550мм) випадає в найбільш піднятій частині Донецького кряжа. Дощі часто випадають у вигляді короткочасних злив. Зима порівняно холодна, з різкими східними і південно-східними вітрами, відлигами і ожеледицями, малосніжна.

Весна — сонячна, тепла, нерідко супроводжується сухими східними вітрами, заморозками. Літо спекотне, друга половина його — помірно суха.

Осінь сонячна, тепла, суха.

Водні ресурси

вЛуганську

Докладніше:Річки Луганської області

Водні ресурси області формуютьсяв основному за рахунок річкового стоку р. Сіверський Донець, який поступає зприлеглих територій і безпосередньо в межах області, а також експлуатаційнихзапасів підземних вод. Сумарні водні ресурси складають у середньому по водностірік 5,65кв.км, з яких 64 % складає притік,226 — місцевий стік і 10 % підземні води.

В області — 123 річки, 6 ізяких мають довжину більш 100 км. Головна річка — Сіверський Донець,довжина її в межах області становить 265 км, площа водозабору — 24,9кв.км, або 93 % площі області. Також є 60 озер,найбільші з них Боброве та Вовче, 60 водосховищ площа дзеркала яких становить5,68тис.га, 302 ставки — площа дзеркала 2,67тис.га. Річки, озера, водосховища і ставкивикористуютьсядля промислового, комунального водопостачання,зрошення і риборозведення.

Стосовно запасів водних ресурсівЛуганська область відноситься до недостатньо забезпечених. Водозабезпеченістьтериторії і населення області загальними водними ресурсами в 1,5-2,0 раз нижченіж в середньому по Україні. Особливістю водного режиму річок області єнерівномірний розподіл стоку протягом року. На півночі області 60-62 %, ана півдні 53-58 % річного стоку формується весною, що не відповідає обсягуводоспоживання. Обсяг водовідбору більш ніж в 3 рази перевищує ресурсирічкового стоку, який формується в межах області в маловодний рік, тобтоводозабезпеченнянаселення і громадського господарстваорієнтоване на використання транзитного стоку. Місцеві водні ресурси незабезпечують розбавлення стічних, особливо забруднених вод, що не даєможливості підтримувати потрібний санітарно-екологічний стан річок.

Загальна кількість розвіданихзапасів підземних вод на території області становить близько 2800тис.куб.м, з них затверджено державною комісією позапасах — 1761тис.куб.мна добу. Кількістьпідземних вод, якість яких відповідає ДЕСТУ «Вода питна», становить близько 354тис.куб.мна добу, тобто 13 % від загальнихзапасів.

Стан підземних вод в областіхарактеризується постійним погіршенням їх якості за рахунок збільшення загальноїжорсткості, мінералізації та появи шкідливих компонентів. Основною причиноюзабруднення підземних вод є значне техногенне навантаження території інезахищеність водоносних горизонтів з поверхні землі.

Прогнозні розрахунки запасівконіційнихпитних підземних вод при незмінному рівнітехногенного впливу на території області на 2010 рік очікуються в обсязі 161,0тис.куб.мна добу. Приведені дані свідчать, що проблемазбереження поверхневих та підземних вод в області надто гостра.

Природні ресурси

Заповідний фонд

<12.8pt' o:button="t"><.jpg"/>ЗаказникДеркульський

Перевальськогозагальнозоологічногозаказника

Докладніше:Природно-заповідний фондЛуганської області

Природно-заповіднийфондобласті до 2000 року складав 101 об'єкт загальною площею 14,2тис.га, в тому числі Луганський Державний заповідник, 25заказників, 52 пам'ятника природи, 15 заповідних урочищ, 8 парків-пам'ятниківсадово-паркового мистецтва.

За даними на 2008 рікПЗФ Луганщинивключає 138територій, які розташованіна площі понад 72 тис. га, у тому числі:

Кількість об'єктів і територійПЗФ за останнє десятиліття зросла на 40 %, а їх площа — майже у 5разів.

Рослинність

Луганська область знаходиться в зонірізнотравно-типчаково-ковилових степів. Рослинність в результаті діяльностілюдини зазнала великих змін. Велика частина території області розорана, лише насхилах ярів, в долинах рік і в заповідниках (Стрілецький степ,Провальськийстеп)збереглися ділянки степової рослинності.

Тут зростає більше тисячі видіврізноманітних рослин.

Ліси області.Лісів мало (біля 7 % території області).Вони розміщені вподовж річок, на схилах долин, балок і ярів. Переважають лісибайрачного типу. Вони ростуть вбалкахі відзначаються істотною різноманітністю: серед них нараховується близько 50порід дерев і кущів. Переважають такі породи —дуб,береза,ясен.Підлісок представлений жовтою акацією, кущамитерену,бузини, шипшини. Ці види зустрічаються на узліссі та прогалинах.

Тваринний світ

[4]

Докладніше:Фауна Луганщини

Фауна області представлена головним чиномстеповими і деякими лісовими тваринами. Степові види поширені переважно вДонецько-Донських степах (на північ від Дінця) та наКряжі; лісові види проникають на територію області зпівнічного заходу уздовж річищаДінця.

Твариною-символом області єбабак степовий, зокрема зображений нагербі.

Із хижаків зустрічаються:вовк,лисиця,куниця кам'яна,єнот,ласката ін. Серед гризунів найбільше поширені:заєць сірий,бабак степовий,сліпак,соня лісова,полівка лучна,мишакуральський,і т. д. До рідкісних видів серед ссавців належатьтушканвеликий,їжак вухатий, більшість поширених в області видівкажанівімишівок. За останні 20 років зникли такі види якхохуля,хом'як; у той самий час значно збільшили свою чисельністьмишакурганцева,нориця рудата ін. види, що раніше були не характернідля регіону.

Із пернатих хижаків водятьсякібчики, яструби, орли-могильники. Тут мешкає чимало птахів: жайворонки,перепілки, солов'ї, дятли, стрижі, ластівки і багато інших. В ріках, озерах іставках багато різноманітної риби.

Корисні копалини

Луганська область є одним знайрозвиненіших у промисловому відношенні регіонів України з широким комплексомрізноманітних видів мінеральної сировини.

Вугілля

Основною корисною копалиноюобласті є кам'яне вугілля, загальні балансові запаси якого становлять14541 млн.т. Із них на балансі діючих шахтзнаходиться 3074 млн.т, на підготовлених длянового шахтного будівництва 26 ділянках (резерв підгрупи «а») —4104,3 млн.т, на підготовлених для реконструкціїдіючих шахт ділянках (резерв підгрупи «б») — 1689,8 млн.т.

Газ

В області розвідано таексплуатується низка родовищ природного газу:Краснопопівське,Боровське,Капітонівське,Муратовське,Лобачівське,Кондрашевське,Вильховське,Макіївське,Зайцівське. Експлуатується два підземнихсховища газу —ВергунськетаКраснопопівське.Проводяться пошукові роботи на газ на Кримській,Метелкінській,Смолянинівській,Ямпільській,Східно-Капітанівській, Боровській площах,СентянівськійтаМарковсько-Кружилівськійзонах. Проводяться роботи з оцінки накопичення вуглеводневих газів в межахполів діючих шахт та прилеглих до них площ з метою залучення метану в промисловевикористання.

Будівельна сировина

Для будівельної індустрії областіпідготовлено 123 родовища нерудної сировини, які враховані у Державному балансізапасів, в тому числі: 41 будівельного каміння, 33 цегельно-черепичноїсировини, 19 карбонатної сировини, 1 керамічної сировини, 1 гіпсу.

Фосфати

Ведуться роботи по створеннювласної сировинної бази фосфатної сировини. В результаті пошуків на територіїобласті виділені ряд перспективних ділянок з загальними прогнозними ресурсами1166 млн.тфосфоритів.

Золото

В нинішній час вНагольномурудному районі Донбасу встановлена промисловарудоносність на золото-срібні руди (Бобриковське,Гостро-Бугірське,Журавськетад.і. родовища) та літій.Бобриківськеродовище окислених руд (до глибини 50 м) практично підготовлене длявідпрацювання відкритим способом.

Мінеральні води

Для бальнеологічних талікувальнихцелейвидобуваютьсяюромні,хлоридно-натрієвівисокомінералізованімінеральниводи, які широко розповсюджені на територіїобласті у вигляді смуги шириною 60-90 км,півничнамежа якої проходить по лініїТроїцьке-Новопсків-Біловодськ,а південна — Лисичанськ-Луганськ.

Транспорт

Докладніше:Транспорт Луганськоїобласті

В області розвинені усі види наземного таповітряного транспорту: автомобільний, залізничний, повітряний, трубопровіднийтранспорт. Транспортна інфраструктура забезпечує потреби вугільної,металургійної, нафтопереробної, хімічної та інших галузей промисловості,особливо в товарообміні з прикордонними областями Росії. На транспорті зайнято8 % промислово-виробничого персоналу області.[5]

Автошляхи та автотранспорт

Мережаавтомобільних шляхівстановить 5,8 тис. км, із твердимпокриттям 5,6 тис. км. Із них 954,7 км — державного значення, 1211км — обласного значення, 3470,2 км — місцевого значення.

Густота автомобільних доріг в області —209,7 км на 1000 км², це менше ніж в цілому по Україні (269 км).Територією області проходять транзитні магістралі:М03(Волгоград—Харків),М04(Дебальцеве—Ростов-на-Дону), Луганськ—Мілєрово,Н21(Донецьк—Луганськ—СтаробільськВалуйки).

Міський електротранспорт (трамвай,тролейбус) функціонує в 7 містах області:Сєвєродонецьку,Алчевську,Лисичанську,Антрациті,Краснодоні,ЛуганськутаСтаханові. Загальна протяжність трамвайнихколій — 110,3 км; тролейбусних — 333,7 км.

Залізничний транспорт

Залізничний транспортпредставленоЛуганськимтаДебальцевськимвідділеннямиДонецької залізниці,Попаснянськимдержпідприємством по перевезенню вантажів та пасажирів. В області 5локомотивних та 2 вагонних депо, 6 дистанцій колії, 52 залізничні станції.Розгорнута довжина колій — 12067 км, під'їзних колій підприємств таорганізацій — 2320 км. Середня густота залізничних доріг —45 км на 1000 км², це більше ніж в середньому по Україні (37,6 км).Найбільші залізничні вузли:Луганськ,Попасна,Родакове.

Основні залізничні магістралі:Луганськ—Москва, Луганськ—Київ, Луганськ—Харків, Куп'янськ—Дебальцеве,Дебальцеве—Луганськ, Куп'янськ—Сватове—Луганськ.

У місті Луганськ розташоване велике підприємствоЛуганський тепловозобудівний завод,що випускає магістральнітепловози, дизельні та електропоїзди, трамваї для потребУкраїни, Росії та Казахстану.

Авіасполучення

Авіаційний транспорт в області представленийЛуганським державним авіапідприємством«Луганські авіалінії», обласнимкомунальним підприємствомМіжнародний аеропорт «Луганськ»таСєвєродонецькимаеропортом.

Трубопровідний транспорт

Трубопровідний транспортпредставленийЛисичанським районним нафтопровідним управлінням (67 км) та управлінняммагістральних нафтопродуктів (99,6 км). Територією області проходятьмагістральнігазопроводи:Ставрополь—Москва,«Союз»;нафтопровідСамараЛисичанськ,ТихорецькЛисичанськ,продуктопроводи Лисичанськ—Луганськ, Луганськ—Трудова—Донецьк.