укр   eng  
України з лікарських засобів та контролю за наркотиками
12.04.2013 ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ СПОЖИВАЧА

1. Де можна купувати ліки?

2. Що таке аптека? аптечний пункт?

3. Як перевірити, чи має аптека діючу ліцензію?

4. Чи можна купувати ліки в Інтернеті?

5. Яка різниця між ліками та БАДами?

6. Як контролюється якість ліків в Україні?

7. Як поскаржитися на якість ліків?

8. Чи можна довіряти рекламі ліків?

9. Чи можна довіряти рекламі медичних виробів?

10. Якщо ліки мали побічну дію?

11. Якщо є сумніви в ефективності ліків?

12. Підроблені ліки – чи можна їх відрізнити від справжніх?

13. Як дізнатися, чи може даний лікарський препарат продаватися без рецепту?

14. Як правильно зберігати ліки?

15. Що таке діюча речовина?

16. Що таке – рецепт на основі діючої речовини? (Інакше – рецепт, виписаний на основі міжнародної непатентованої назви).

17. Чому ватно-марлева продукція повинна містити виключно бавовну?

 

 

1.    Де можна купувати ліки?

На території України ліки можна продавати виключно в аптечних закладах (аптеках, аптечних пунктах, аптечних кіосках). 

2.    Аптека аптечний заклад, власник якого який має ліцензію на право продажу лікарських засобів, в тому числі тих, що відпускаються виключно за рецептом лікаря, медичних виробів (вата, шприци, милиці, прилади для вимірювання артеріального тиску, рівня цукру в крові тощо). Аптека має елику площу (від 30 кв. м. – у сільській місцевості, 40 кв. м. – у селищах та селищах міського типу, 50 кв. м. – у містах), великий асортимент ліків. Усі працівники аптеки мають фармацевтичну освіту. Очолює аптеку фахівець, який має вищу фармацевтичну освіту – провізор. Деякі аптеки мають дозволи на виробництво ліків в умовах аптеки. В штаті аптеки є особа, яка особисто відповідає за якість лікарських засобів – слідкує за умовами їх зберігання, за виконанням приписів Держлікслужби України. В аптеці не просто продають ліки – аптека надає фармацевтичну послугу. Там, наприклад,громадянин може отримати консультацію фахівця щодо вибору між генеричними препаратами, які містять однакову діючу речовину.

Аптечний пункт  аптечний заклад, власник якого який має ліцензію на право продажу лікарських засобів, в тому числі тих, що відпускаються виключно за рецептом лікаря, медичних виробів (вата, шприци, прибори для вимірювання артеріального тиску, змісту цукру в крові, тощо). Аптечний пункт розташовується на території лікувального закладу (лікарні, поліклініки тощо). На відміну від аптеки він має меншу площу (від 18. кв. м.), відповідно має менший асортимент ліків.

3.     Як перевірити, чи має аптека ліцензію?

Перевірити це дуже легко. У верхньому меню офіційного сайту Держлікслужби України є розділ «Державні реєстри», який, зокрема, містить Реєстр ліцензій оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами. По цьому реєстру легко перевірити чи має власник аптечного закладу ліцензію на відповідну діяльність. Достатньо ввести адресу, частину адреси, (місто), або ж назву суб’єкту господарської дальності (завжди вказана в аптечному закладі: на вхідних дверях  чи у «Куточку споживача») – і з реєстру вам буде надано актуальну інформацію. Усі дані в реєстрі поновлюються щоденно.

4. Купувати ліки в Інтернеті вкрай небезпечно для здоров’я та життя!   За даними наших європейських колег, 50% усіх ліків, що продаються через мережу Інтернет, є фальсифікованими! В Україні непоодинокі випадки, коли прийом куплених в Інтернеті ліків, коли немає жодного контролю за їх походженням та якістю, закінчувався госпіталізацією в реанімаційне відділення!

Аптекам, що мають діючу ліцензію, дозволяється мати свої Інтернет-сайти. На них вони можуть публікувати асортимент своєї продукції, ціни на них. Однак, до внесення відповідних змін у законодавство (їх впровадження планується не раніше кінця 2012 року), їм поки що також заборонено здійснювати таку послугу, як доставка ліків на адресу споживача. Після того як законодавчо будуть прописані вимоги до умов дистанційної доставки ліків, їх можна буде замовляти за сайтом ІСНУЮЧОЇ АПТЕКИ –аптеки, господар якої має відповідну чинну ліцензію на право торгівлі лікарськими засобами. Перевірити, чи має відповідна аптека ліцензію дуже просто .

5.    Чи лікують БАДи?

Біологічно активні добавки (БАДи), на відміну від ліків, НЕ ЛІКУЮТЬ. Вони можуть справляти профілактичну дію, отже, БАДи може приймати виключно ЗДОРОВА ЛЮДИНА. Тобто, БАДи — НЕ ЛІКУЮТЬ! Перевірити чи є придбаний засіб ліками або БАДом можна за відповідним реєстром чи уважно ознайомитись із листком-вкладишем, який додається до упаковки. На ньому має бути вказано чи є даний продукт лікарським засобом чи БАДом. Врешті-решт, запитати про це можна у провізора аптеки, який зобов’язаний надати вам точну інформацію. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ТА БАДи НЕ Є ВЗАЄМОЗАМІННИМИ!

6.    Як контролюється якість ліків в Україні?

Україна має найкращу в СНД систему контролю якості ліків. Недарма Держлікслужба України – єдина в СНД – з січня 2011 року є членом міжнародної Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій (PIC/S). До цієї організації входять регуляторні органи усіх країн Євросоюзу, та декількох інших країн з розвинутою системою контролю якості – таких як Австралія, Ізраїль, Канада, ПАР, США.

Держлікслужба України контролює якість ліків на етапі виробництва, ввезення в Україну та під час продажу в аптечних закладах. Кожного дня інспектори Держлікслужби України відправляють на контроль десятки зразків лікарських препаратів. Якщо виявляється, що лікарський засіб є неякісним, відповідний припис надсилається електронною поштою до усіх суб’єктів господарювання. Протягом 48 годин припис отримує особа, що відповідає за якість лікарських засобів на підприємстві,  оптовому складі або в аптеці, вилучає неякісні лікарські препарати та відправляє на утилізацію.

7.    Як поскаржитися на якість ліків? 

Аби подати скаргу на якість лікарського засобу, достатньо написати листа на адресу однієї з територіальних інспекцій (адреси - ТУТ) або на адресу Держлікслужби України. В скарзі обов’язково необхідно вказати:

      повне ім’я, прізвище та по-батькові скаржника;

      місце проживання громадянина;

      назву суб’єкта господарювання в якого придбано лікарський засіб;

      надати зразок лікарського засобу або вказати повну назву лікарського засобу, номер серії лікарського засобу, виробника;

      додати чек (або ксерокопію копію чеку) за сплату в аптеці, де придбано лікарський засіб;

      чітко вказати сутність скарги;

      скарга повинна бути підписана заявником чи заявниками із зазначенням дати.

8. Держлікслужба України не контролює якість БАДів, тому не приймає скарги на якість БАДів.

 Якою привабливою не здається реклама ліків, необхідно пам’ятати, що самолікування може мати згубні наслідки. Наприклад, якщо в людини проблеми із травленням,ферментні препарати принесуть лише тимчасове полегшення, а не лікуватимуть підшлункову залозу чи інший проблемний орган травлення. З іншого боку, неконтрольований прийом ферментних препаратів може призвести до того, що підшлункова залоза взагалі припинить виробляти власні ферменти. Прийомжарознижуючого – привід звернутися до лікаря, адже підвищення температури може бути симптомом багатьох небезпечних хвороб, в першу чергу, інфекційних захворювань (наприклад, менінгіту чи онкологічного захворювання).

Пам’ятайте: вчасне звернення до лікаря – є запорукою ефективного лікування та швидкого одужання!

9.  Чи можна довіряти рекламі «медичних приладів», «диво-приладів»? 

 На адресу Держлікслужби України регулярно надходять скарги від споживачів на, нібито, «чудодійні прилади». За 2010 рік до Держлікслужби України надійшло більше 70, за 2011 р. – ще більше скарг на продавців «диво-приладів», які продають звичайні побутові електричні прилади під виглядом медичних, які начебто мають лікувальні властивості. Люди витрачають тисячі гривень на придбання таких «лікувальних приладів», які на перевірку виявляються звичайними масажерами чи обігрівачами. Звертаємо увагу споживачів: справжні серйозні медичні прилади продаються не для власного вжитку, а для використання у медичних установах, що мають відповідну ліцензію! Єдині прилади, що можуть продаватися не для застосування у лікарні, а для використання у домашніх умовах – це термометри (для вимірювання температури тіла), тонометри (для вимірювання артеріального тиску), глюкометри (для вимірювання вмісту цукру в крові) та ще, зовсім, невеликий асортимент приладів. Перед купівлею будь-якого медичного приладу проконсультуйтесь із своїм лікарем,оскільки, дуже часто медичні «диво-прилади» можуть продавати люди, які лише видають себе за медичних працівників, аби нажитися на хворобі та стражданні людей.

10. Якщо ліки мали побічний ефект, описаний в інструкції – слід негайно припинити його прийом та звернутися до лікаря.

11. Якщо Вам здалося, що ліки не подіяли – це не означає автоматично, що лікарський засіб є неякісним або тим більше фальсифікованим. Ліки можуть не діяти з багатьох причин, в першу чергу  пов’язаних з індивідуальною реакцією на даний препарат у дану мить. У фармакології є такий термін як Ноцебо (від лат. nocebo – "я завдам шкоди") –  засіб, що не має реальної фармакологічної дії, але викликає негативну реакцію в пацієнта. Ефект від прийняття такого засобу показаний в радянській картині «Учень Лікаря», де учень приносить вчителю склянку чистої джерельної води, а вчитель вмирає, вважаючи, що прийняв невідому отруту (термін ноцебо з’явився, як антитеза плацебо – засіб, що не містить діючих речовин, проте, впливає на людину).

Отже, якщо ліки не подіяли, це, в першу чергу – привід звернутися до лікаря. Лише фахівець може встановити за симптомами та виглядом лікарського засобу, чи є у даному випадку причини звертатися зі скаргою на якість лікарського засобу до Держлікслужби України або до одного з її територіальних органів. 

12. Неякісні або підроблені ліки — ліки, що втратили якість через  порушення умов їх виробництва, транспортування або зберігання можна відрізнити від якісних: вони можуть змінювати щільність, колір, вкриватися плямами, містити сторонні включення, які неможливо не помітити. Однак, добру підробку чи фальсифікацію відрізнити від справжніх ліків практично неможливо.

Тому, найкраще, що можна порадити нашим співвітчизникам:

• не купувати ліки в Інтернеті;

• не купувати ліки «з рук», в тому числі у людей, які можуть видавати себе за медичних працівників;

• не займатися самолікуванням;

• не купувати БАДи замість ліків і навпаки;

 довіряти вітчизняній системі контролю якості лікарських засобів. 

 

13. Як дізнатися, рецептурний чи безрецептурний той чи інший лікарський засіб?

Перш за все – запитати про це в аптеці, у фармацевта. Кожен лікарський засіб супроводжується інструкцією для медичного застосування, в якій вказано його статус: рецептурний чи безрецептурний. Крім того, з переліком ліків, що відпускаються БЕЗ РЕЦЕПТУ, можна ознайомитися тут:

Перелік лікарських засобів, що відпускаються без рецепту

Усі Інші ліки відпускаються виключно за рецептом лікаря.

14. Як правильно зберігати ліки?

Держлікслужба України закликає Вас уважно ставитися та суворо дотримуватись умов зберігання лікарських засобів (згідно інструкції для медичного застосування або листка-вкладиша до препарату). Необхідно пам’ятати, що ліки, які створені для того, аби зберегти та покращити Ваше здоров’я, в разі порушення умов зберігання можуть змінити свої властивості.

Для кожного лікарського засобу фахівцями визначені притаманні саме йому температурні обмеження, які мають бути забезпечені при транспортуванні та зберіганні цього лікарського засобу. Ні в якому разі не можна зберігати лікарські засоби на підвіконні чи під впливом прямих сонячних променів. В разі, якщо температурний режим буде порушено, діюча речовина лікарського засобу може змінити свої лікувальні  властивості, що може замість очікуваної допомоги нанести шкоду здоров’ю людини.

 

15. Що таке діюча речовина?

До складу ліків входить кілька компонентів: діючих та допоміжних речовин. Діюча речовина – це те, що лікує хворобу. Усі інші речовини утримують препарат, створюючи потрібну форму, надають йому колір, смак, т. ін.

n1

n2

 

16. Що таке – рецепт на основі діючої речовини? (Інакше – рецепт, виписаний на основі міжнародної непатентованої назви).

Лікарі зобов’язані виписувати рецепти на основі діючої речовини (синонім – «міжнародної непатентованої назви»). Вони не повинні вказувати торгову марку ліків.

Рецепт, виписаний  на основі діючої речовини, дає пацієнту можливість самому вибрати в аптеці той лікарський препарат, що найбільш підходить йому по ціні, з тих, що мають одну й ту саму діючу речовину.

Якість усіх ліків, що продаються в аптеках України, ретельно перевірено та контролюється державою на всіх етапах їх обігу.

В окремих випадках лікар може виписати рецепт за торгівельною назвою конкретного препарату, якщо це необхідно пацієнту за медичними показаннями. В такому випадку у пацієнта немає вибору, і він змушений купувати саме той препарат, який вказаний в рецепті.

Ціни ліків, що містять одну й ту саму діючу речовину, можуть відрізнятися у кілька разів! Різниця залежить від виробника і, зокрема, від витрат на промоцію, тобто рекламу препарату.

Вибираючи найбільш дешевий препарат з однією й тою самою діючою речовиною, ви можете суттєво зекономити!

Запитуйте у лікаря рецепт на основі діючої речовини, а в аптекаря – найбільш вигідний лікарський препарат!

Як самостійно знайти торгівельні назви препаратів, які відповідають діючій речовині у виписаному Вам лікарем рецепті?

Для цього можна скориститися Державним реєстром лікарських засобів України

 

17. Чому ватно-марлева продукція повинна містити виключно бавовну?

   Вата і марля – це найпростіші вироби з бавовни. Для виробництва вищих сортів використовують виключно бавовну, нижчі сорти виготовляють з додаванням штучних волокон.

   Світовими виробниками бавовни є США, КНР, Пакистан, Узбекистан, Бразилія, Китай, а також країни Африки.

   Зібране волокно на очисних заводах відділяється від насіння і сортується за довжиною. З волокон довжиною від 20-25 мм виготовляють бавовняні тканини. Більш дрібні волокна використовують при виготовленні ватно-марлевою продукції.

   Бавовна – це натуральне гіпоалергенне волокно, що особливо важливо для людей, які піклуються про своє здоров'я і здоров'я своїх близьких.

   Однак, зустрічається ватно-марлева продукція з додаванням віскози.

   Віскоза (від лат. «Viscosus» - в'язкий) є одним з перших штучних волокон, які знайшли практичне застосування: процес виробництва віскозного волокна був розроблений наприкінці ХIХ століття і з мінімальними модифікаціями застосовується і донині.

Віскоза є синтетичним волокном, що отримується з деревної маси (відходи лісопильної і бавовняної промисловості). Їй притаманні м'якість, шовковистість, повітропроникність, підвищена гігроскопічність (водопоглинання), доступність та дешевизна. До недоліків можна віднести зниження міцності при намоканні.

   У нашому уявленні біла вата і марля асоціюється з чистотою та безпекою. Насправді в цій «чистоті» є прихована загроза. В процесі виробництва віскоза вибілюється хлорними реагентами, в результаті чого утворюється речовина діоксин.

Діоксин – отруйна речовина, яка не піддається природної деградації та викликає імунологічні й ендокринні зміни. Діоксин токсичні та канцерогенні властивості впливають на репродуктивну функцію жінок, викликаючи розвиток ендометріозу. Вплив діоксину пов’язують з вродженими каліцтвами, раковими проявами і патологією розвитку органів у немовлят.

   Ватно-марлеву продукцію та санітарно-гігієнічні вироби використовують при безпосередньому контакті зі шкірою, слизовою оболонкою та відкритими ранами.

В наслідок підвищеної гігроскопічності волокна віскози легко відділяються від виробу і залишаються на поверхні рани, що створює сприятливе середовище для розмноження бактерій і, як наслідок, може призвести до запальних процесів. Також, при тривалому контакті віскозовмісного виробу слизова оболонка втрачає вологу, що призводить до зниження її еластичності.

   Діоксин накопичується в жирових тканинах людини протягом десятиліть і при досягненні критичної концентрації може викликати в організмі людини синдром токсичного шоку.

На відміну від віскози волокна бавовни міцні й хвилясті, що забезпечує збереження цілісності виробу. Застосовуючи натуральні волокна у виробництві ватно-марлевої продукції та засобів особистої гігієни, виробник дбайливо ставиться до здоров'я своїх споживачів.

   Держлікслужба України інформує, що при виявленні ватно-марлевої продукції, якість якої Вас, як споживача, не задовольняє, необхідно письмово звернутись до Управління організації державного контролю якості та безпеки медичних виробів. В листі необхідно детально описати обставини, при яких виявлено недоліки медичного виробу, додати касовий чек та, за можливості, зразок виробу.

 

Будьте пильними і будьте здоровими!